Архів категорії: Астрономам любителям на замітку

АСТРОФЕСТ 2017

30 вересня 2017, на Дніпропетровщині, з метою популяризації темного неба та шкоди світлового забруднення під патронатом голови Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова, відбудеться Всеукраїнський науковий екологічно-етнографічний, астрономічний наметовий фестиваль Тёмного неба.

Місце проведення: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Сотницьке.
Організатори: “Всеукраїнська Асоціація Темне небо”, Дніпропетровська обласна рада,
Kомунальне підприємство «Дніпропетровський планетарій», Петриківська селищна рада, Дніпропетровський астроклуб «АСТРО-ДНІПРО”.

Інформаційна підтримка: Міжнародний науково-популярний журнал з астрономії та космонавтики «Всесвіт», «Вісті Придніпров’я», ІА “МОСТ-Днепр”, газета ” ЗОРЯ область”.

На нічному незасвіченому небі Дніпропетровщини можливо буде спостерігати:  планети Юпітер та супутники, Сатурн, подвійні зорі, зоряні сукупчення,  провести спостереження за повним Місяцем. На денному небі – Сонце.

Аудиторія: астроклуби, астрономи, екологи, вчені, школярі та студенти, гості, прихильники астрономії, космонавтики, темного неба.

Будуть представлені сучасні телескопи, мобільний планетарій, проведені пізнавальні астрономічні лекції,  денні екскурсії до виставкової зали петриківського розпису, Петриківського кінного заводу.

Мета астрофесту: популяризація астрономії, астрономічного туризму, міжнародного руху Темного неба та шкоди світлового забруднення.
Формат: науковий, етнографічний наметовий фестиваль під відкритим небом.

Проблема світлового забруднення входить до списку екологічних проблем, які виникли перед людством.

Світлове забруднення змінює біоритми живих істот, у тому числі людини, негативно впливаючи на їх існування. Через нераціональне штучне освітлення – підвищуються викиди вуглекислих газів.  Проведення астрофестів, створення парків Темного неба – це спосіб привернути увагу до екологичних проблем світлового забруднення,  у світі створенням парків та заповідників Темного неба займаються вже більше 10 років.

Місце проведення астрофесту: село Сотницьке Петриківської селищної ради невипадкове –
влада Дніпропетровщини перша в Україні звернула увагу на проблематику світлового забруднення.  Саме у Петриківці Дніпропетровської області у 2016 році було встановлено перше в Україні зовнішнє екологічне освітлення стандарту Темного неба.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ

І день: Збір та реєстрація учасників 18:00 -19:00
Підготовка телескопів (для учасників), 19:00-20:00
популярні лекції з астрономії (для відвідувачів) 19:00-22:00
Спостереження за планетами та сузір’ями  21:00-2:00
ІІ день:  Парад телескопів 10:00-12:00
Спостереження Сонця, 10:00 13:00
Майстер-клас «Сонячний годинник» 11:00-13:00
Вручення дипломів фестивалю 12:00-13:00
Етно-екскурсії (за записом) 12:00-15:00
ТРАНСФЕР: з (до) Петриківського автовокзалу
І день: з 18:00 до 20:00
ІІ день: з 13:00 до 14:00
від Дніпропетровського планетарію о 16:00 (за попереднім записом,);
організовані групи школярів: самостійно за реєстрацією.
Програма доповнюється та змінюється.
Телефони оргкомітету:
Асоціація Темне небо: 095 347-98-98
Дніпропетровський планетарій : 056 377-18-05; 096-634-71-71;
050-021-77-71
Участь БЕЗКОШТОВНО.
При собі необхідно мати теплий одяг, особисті намети або спальники. Також  будуть встановлені польові військові намети, польова кухня (платно), паркінг для авто.
Запрошуємо фахівців, гостей, колективи за попередньою реєстрацією.
Гарної погоди під нічним темним небом та яскравих зірок !

Найбільший астероїд рекордно наблизиться до Землі 1 серпня

1 вересня цього року на безпечній відстані від Землі пролетить величезний астероїд «Флоренс». Цей астероїд – свого роду рекордсмен: найбільший астрономічний об’єкт, що наблизився до Землі за всю історію космічних спостережень.

Астероїд «Флоренс» завширшки майже 4, 5 км. Космічний об’єкт пройде на відстані 7 млн. км від Землі. У НАСА запевняють, що «Флоренція» не загрожує планеті. Страшно уявити, якої шкоди міг би заподіяти астероїд такого розміру. Згадаймо, скільки хаосу спричинив у 2013 р.  Челябінський метеорит, шириною у 20 м.  Попри те, що астероїд зробить рекордно близький прохід повз землі, вчені впевнені, що принаймні впродовж найближчих 500 років «Флоренс» не має шансу на зіткнення з Землею.

«Флоренцію» можна буде спостерігати у невеликі телескопи протягом останніх ночей серпня і перших вересня. Більш детальне спостереження за астероїдом вчені проведуть із радіолокатора «Голдстоун» у Каліфорніх та обсерваторії «Аресібо» (Пуерто-Ріко).

Метеор Флоренця 2

НАСА, а також інші космічні агенції почали активно відстежувати потенційно небезпечні об’єкти у 1998 році, ідтоді вчені зафіксували понад 16 000 таких астрономічних об’єктів, які здебільшого не загрожували планеті. Ще один астероїд, однак значно менший, наблизиться до Землі у жовтні. З його «допомогою» в НАСА випробують унікальну систему захисту Землі.

Відзначимо, що астероїд Флоренс був виявлений в 1981 році, названий на честь легендарної медсестри Флоренс Найтінгейл. Орбіта брили відома. За запевненням вчених, зіткнення її з Землею виключено.

Метеор Флоренця

Що побачити на темному небі у 2017-му ?

Всеукраїнська АсоціаціяТемне небо розповіла, які астрономічні явища відбудуться у 2017 році.

Экспедиция.2jpg
Вночі 1 січня відбулось  рідкісне явище — зближення проекцій Марса і Нептуна на небесній сфері. Неозброєним оком було видно тільки Марс, блакитний Нептун можна побачити тільки в телескоп.

А в ніч з 3 на 4 січня очікується максимум дії метеорного потоку Квадрантіди: прогнозується до 120 метеорів на годину. Квадрантіди вилітають із сузір’я Волопаса, яке в січні сходить над горизонтом у східній частині неба. Але свою назву метеорний потік отримав від невикористаного в сучасній астрономії сузір’я стіни Квадранта. Спостерігати Квадрантіди найкраще з півночі і до світанку.

Перигей Землі  станеться 4 січня – о 16:17 за київським часом планета виявиться на рекордно близькій відстані від Сонця: 147 100 998 км (0,983 а.о.).  Диск Сонця в цей день також буде максимальним за весь рік!

Місяць по відношенню до Землі в перигеї виявиться 10 січня: відстань до Землі складе 363242,3 км.  12 січня відбудеться повний місяць, -«вовчий». Це ім’я йому дали корінні народи США, відзначили, що в січні зголоднілі вовки наближаються до сіл і виють особливо голосно.

У ясну погоду нічне небо порадує яскравими сузір’ями. На півночі у самого горизонту знаходяться Ліра і Лебідь, в південній області неба високо над горизонтом розташувалося сузір’я Близнюків, поблизу зеніту знаходиться Візник.

26 лютого можна побачити зближення Марса та Урана. Щоб розглянути останню планету, знадобиться телескоп.

“Головною астрономічною подією 2017 року буде повне сонячне затемнення 21 серпня, але смуга його повної фази пройде по Північній Америці. Всього ж у 2017 році відбудуться два сонячних і два місячних затемнення” – розповідає голова Всеукраїнської Асоціації Темне небо Дмитро Недвига.

13 листопада зблизяться Венера та Юпітер.

Вранці 18 листопада в небі зустрінуться відразу кілька світил: Місяць, Венера, Марс, Меркурій і  головна зірка в сузір’ї Лева – Регул. Це явище можна буде побачити неозброєним оком.

У 2017 році буде відразу два сонячних затемнень — кільцеве і повне. Проте в Україні побачити їх не вийде. Зате жителі США зможуть розгледіти це 21 серпня.

В ніч з 7 по 8 серпня – затемнення Місяця. Вона помітно змінить свою яскравість та колір.

У темному  нічному небі лютого буде видно комета Енке. Вона в цей час пролетить близько до Сонця, її хвіст збільшиться.

Традиційно у травні – червні 2017 року, вже під темним небом, відбудеться Всеукураїнський астрономічний фестиваль, слідкуйте за анонсами АТН.

АТН
АТН

СУПЕР-МІСЯЦЬ 2016

Вже на цьому тижні супутник нашої планети Місяць пройде по одній з найближчих до Землі ділянок орбіти.
У цей день відстань між центрами Землі і Місяця складе всього 356 509 кілометрів. За запевненням астрономів, це не загрожує землянам нічим, крім трохи більш високих морських припливів і красивого нічного неба.
Всеукраїнська Асоціація Темне небо стверджує: Місяць вступає в фазу суперповня – набуває статусу «Супер-місяця»,  наближаючись до Землі більш ніж на 361 524 км (224 641 миль).
За один рік можна спостерігати до 6 супер-місяців.
У 2016 році супер-місяць відбудеться:
– 16 жовтня (найближче Місяць підійде до Землі  о 7:23 за київським часом),
– 14 листопада (о 16:52 Місяць перетне перигей- максимально близьку позначку у 356 509 км),
– 14 грудня (о 03:05).
Інформує Всеукраїнська Асоціація Темне небо (АТН).

Супер-місяць 1 АТН

Озброюйтесь біноклем, та спостерігайте цю яскраву астрономічну подію.
Бажаємо яскравих подій під нічним темним небом!
Всеукраїнська Асоціація Темне небо (АТН).

МЕТЕОРИТНИЙ ДОЩ ОРІОНІДИ

Жителі Землі побачать традиційний жовтневий зоряний дощ Оріоніди. 
Очікується, що до 20 метеорів на годину  будуть проноситись по небу.
Починаючи з цього тижня, можна буде побачити метеоритний потік Оріоніди, що складається із генерованих хвостом комети Галлея потоків шматочків метеорів: у травні – Аквариди, у жовтні – Оріоніди, які вступають в контакт з нашою атмосферою щорічно.
Оскільки метеори, здається, з’являються або випромінюють від плеча сузір’я Оріон Мисливець, одного з найвідоміших сузір’їв зими  – так і назвали зорепад. Хоча метеори з’являються з однієї точки, вони можуть з’явитися в будь-який час і в будь-якому місці на нічному темному небі.
В цьому році пік метеоритного дощу Оріоніди досягне на 20, 21 жовтня. В ці дні можна буде побачити до 20 «падаючих зірок» на годину, явище буде на темному небі  по 7 листопада.  .
Найкраще для спостереження вибрати місце вдалині від яскравих міських вогнів,  де відсутнє світлове забрудненя.
Сама ж комета Галлея повертається до Сонця кожні 75-76 років. Вона єдина коротко-періодична комета, яку добре видно неозброєним оком. В останній раз поблизу Землі вона пролітала в 1986 році, так що наступного разу її можна буде побачити з нашої планети лише у 2061 році, проте її уламки досі викликають вражаючий метеоритний дощ.  Він схожий на швидко рухомі смуги світла на нічному небі.

Дождь АТН

Бажаємо темного та яскравого нічного неба, та цікавих ночей!
Всеукраїнська Асоціація Темне небо (АТН).

ЖОВТНЕВІ МЕТЕОРИТНІ ДОЩІ

Жителі північної півкулі Землі зможуть спостерігати перший жовтневий метеоритний дощ ночами 8, 9 та 10 жовтня.

Today, the ground starts meteor rain.
Residents of the northern hemisphere will be able to watch the first of October meteor shower night 8, 9 and 10 October.

При ясній погоді в вечірні години 8-10 жовтня можна помітити падаючі зірки-метеори Драконід що розлітаються по небу на всі боки від області, де знаходиться голова “небесного Дракона”.

Драконіди – одні з найбільш непередбачуваних метеорних потоків.
О першій годині іноді можна нарахувати від 5 до 15 метеорів. Найбільший потік метеорів спостерегался у 1926, 1933 та 1946 роках.
У 2016 році очікуване на годину максимуму активності буде близько десяти метеорів.

Щоб підвищити шанси побачити метеор, дивитися потрібно не в точку радіанта, а на 60 градусів в сторону, тобто на північний захід або північ, в напрямку Ковша Великої Ведмедиці і сузір’їв Гончих Псів, Рисі та Жирафа. Якщо траєкторія метеора проходить через Голови дракона, значить, це майже напевно метеор з потоку Драконіди.

Бажаємо Вам яскравого темного нічного неба!

ІЗ ЧОГО РОЗПОЧАТИ АСТРОНОМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ? ПЕРШІ КРОКИ.

newton-1

ІЗ ЧОГО РОЗПОЧАТИ АСТРОНОМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ? ПЕРШІ КРОКИ.

Природа нагородила нас очима – цими дивовижними органами сприйняття світу. Проміння світла, заломлюючись у кристалику (природній двовипуклій лінзі) створює на сітківці зображення предметів. У нормальному, здоровому оці вони завжди чіткі – адже кристалик здатний для акомодації, тобто до зміни своєї кривизни так, щоб зображення на сітківці розміщувались “у фокусі”. Око людини – надзвичайно чутливий приймач випромінювання. Неозброєне око бачить на небі близько 6000 зір, причому найслабкіші з них належать до зір 6 зоряної величини. Але в окремих випадках, наприклад в горах, де небо безхмарне, люди з дуже гострим зором розрізняють зорі до 8,5 зоряної величини. Таких зір на всьому небі уже десятки тисяч!

Зоряне небо завжди привертало до себе увагу людей, недаремно АСТРОНОМІЯ – одна із найстародавніших наук.

 На даний час розвиток професійної астрономії досяг неочікуваних висот – ми досліджуємо космос не лише із Землі, але і запускаємо різноманітні апарати, які відкривають нам все нові та нові таємниці Всесвіту. Подібні дослідження вимагають величезних коштів, напруженої роботи і високої кваліфікації вчених. Однак, зоряне небо вабить до себе не лише вчених, озброєних сучасною технікою, але й пересічного спостерігача, який може долучитися до вивчення багатьох чудес зоряного неба, маючи лише небагато бажання і зовсім трохи терпіння. Неозброєним оком. Здається, що ясної ночі на небі ми бачимо безмежну кількість зір. Насправді, як було зазначено вище, неозброєним оком людина може побачити всього лише кілька тисяч зір. Саме спостереження за зоряним небом є цікавим і захоплюючим, однак, деяка деталізація подібних спостережень зробить цей процес набагато цікавішим.

 По-перше, можна спостерігати різноманітні сузір’я, тобто умовно прийняті групи зір, яким дається певне визначення, яке досить часто навіть не співпадає з нашим уявленням про предмет. Наприклад, сузір’я Кассіопеї, яке нагадує букву W, отримало свою назву на честь міфологічної цариці, яку можна представити у вигляді W лише при наявності хорошої фантазії. Однак, так чи інакше, процес упізнавання на небі сузір’їв, які до цього часу ототожнювалися із зображеннями на зоряних картах цілком прийнятний. Літніми ночами можна побачити наступні сузір’я: Лебідь, Кассіопея, Волопас, Орел, Дракон, Велика Ведмедиця та ін.

По-друге, неозброєним оком у яскраву безмісячну ніч можна побачити такий об’єкт, як Молочний Шлях. Це наша з вами галактика, в якій окрім Сонця є ще 200 мільярдів зір. При спостереженнях неозброєним оком вона виглядає як туманна смужка, що проходить через усе небо.

По-третє, деякі планети Сонячної системи видно без приладів навіть краще, ніж зорі. Наприклад, ввечері на заході можна побачити так звану “Вечірню Зорю” – Венеру. Насамкінець, зору спостерігача доступні місячні та сонячні затемнення, які хоч і відбуваються нечасто, але є надзвичайно захоплюючі для спостереження події.

ОЗБРОЇВШИСЬ БІНОКЛЕМ. Варто зауважити, що використання простого бінокля, із збільшенням у вісім разів призводить до значного розширення діапазону астрономічних об’єктів для спостереження. Прості зорі видно значно яскравішими, з’являються зорі, які до цього часу були невидимі. Знайомий нам Молочний шлях із туманної смужки перетворюється у розсип зір у полі зору бінокля. Але особливий інтерес при спостереженнях у бінокль становить Місяць. Навіть у відносно слабкий прилад розрізняються Місячні моря, які мають досить незвичні назви: Море Криз, Море Достатку, Море Нектару та ін. У бінокль вони помітні як темні плями. Зараз ми розуміємо, що так виглядає поверхня Місяця, на якій давним давно протікали активні геологічні процеси, текла і охолоджувалась лава. Однак, тривалий час деякі астрономи вважали, що ці моря заповнені водою – звідси і походять їх назви. В якісний бінокль можна побачити і деякі Місячні кратери, наприклад Тіхо, Кеплер та ін. Можна розгледіти супутники Юпітера. Для цього потрібно знайти на небі дану планету яка добре помітна і неозброєним оком. Навівши на неї прилад, ми помітимо крихітний диск, по краях якого знаходяться маленькі “зірочки”. Максимально можна розгледіти чотири – це так звані “Галілеєві” супутники, які вчений відкрив у 1610 році. В жодному випадку не слід дивитись у бінокль та інші прилади на Сонце – можна осліпнути (промінь Сонця при такому збільшенні пропалює папір і тим більше може пропалити сітківку ока). Для спостереження за Сонцем використовують світлофільтри та інші спеціальні методи, які потребують окремого огляду.

ТЕЛЕСКОПІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. В невеликий і недорогий любительський телескоп можна побачити безліч цікавого і навіть здійснити відкриття наукового масштабу. Багато комет були відкриті любителями, а декому вдалося зробити це кілька разів. Річ у тому, що професійним астрономам немає часу “прочісувати” у пошуках подібних об’єктів все небо і саме тут на допомогу приходять ентузіасти з менш потужними телескопами, але з великим бажанням щось побачити. Звісно, відкрити комету пощастить одиницям, але залучитися до даного процесу може кожний. Перший об’єкт на який зазвичай наводять телескоп – це Місяць. У даному випадку помітні не лише плями морів. Зору спостерігача стає доступна детальна “картина” з великою кількістю кратерів, щілин, морів та інших деталей рельєфу. Причому всі ці об’єкти видно так об’ємно, що будьякі порівняння з фотографією значно програють. Після дослідження Місяця, слід звернути увагу на планети. Венера в телескоп помітна як яскравий блакитний півмісяць. Юпітер видно зі смужками і супутниками, Сатурн – з кільцями, Марс – з полярною шапкою. Вся ця велич доступна уже із збільшенням у сто разів. Після планет можна спробувати провести спостереження за туманностями, галактиками, зоряними скупченнями, змінними зорями, подвійними зорями тощо. Однак, дані спостереження потребують наявності певних навичок (хоча галактика М31 – Туманність Андромеди – доступна для споглядання кожному), для цього лише ясної літньої ночі слід навести телескоп у потрібне місце (його легко знайти на будь якій карті зоряного неба), і перед вашим зором відкриється туманний диск, який насправді більший за Молочний Шлях практично у два рази. За деякими розрахунками він зіткнеться з нашою галактикою через 5 млрд. років. Отже, якщо Місяць можна знайти на небі не прикладаючи зусиль, то з іншими об’єктами дещо складніше.

Для орієнтування зоряним небом бажано ознайомитися з його картами – друкованими або електронними. Серед друкованих видань початківці можуть скористуватись “Шкільним астрономічним календарем”, а серед електронних – інтерактивними картами на сайті “Астронет” тощо. Особливе місце серед подібних джерел інформації займають так звані “віртуальні планетарії”. Це програми, які дозволяють отримувати зображення зоряного неба у потрібний час із потрібного місця. Серед таких програм можна відмітити Red Shift, Celestia, Starry, Night та ін. Наприклад, Red Shift дозволяє моделювати зоряне небо на кілька тисячоліть як вперед, так і назад, при цьому з величезною точністю створювати живописне зображення, видавати інформацію про будь-який об’єкт.

 Таким чином, спостереження зоряного неба – не така вже й складна справа. Звичайно, виникає ряд труднощів, які в кінцевому результаті можна перебороти, якщо до даного процесу підійти творчо.

ОЦІНКА ТЕМРЯВИ НЕБА (вимірюємо темряву неба)

Наскільки темним є нічне небо? 

night-sky

На жаль, більшість сучасних спостерігачів ніколи не бачили дійсно темного неба, відповідно, у них немає навіть відправної точки для визначення місцевих умов. Буває, про свої спостереження говорять,  що вони проводилися в «дуже темних місцях», але з описів ясно, що небо було не таким вже і темним. Більшість любителів сьогодні просто не можуть потрапити в місця з по-справжньому темним небом, так як для звичайної поїздки такі місця знаходяться занадто далеко, часом, на відстані сотень кілометрів від міста. За роки моєї кар’єри спостерігача я став свідком поступового тотального світлового забруднення неба. У далекому минулому я багато років милувався майже «первісним» небом навіть на урбанізованому північному сході Сполучених Штатів, але тепер це вже не можливо.

«Гранично зоряної» ще не достатньо…

Любителі астрономії зазвичай оцінюють місце спостереження, просто визначаючи величину гранично слабких зірок, ще видимих неозброєним оком. Однак, цього критерію явно не достатньо – він багато в чому залежить від гостроти зору, а також від часу і витрачених зусиль для розглядання слабких зірок. Те, що для одного – «небо 5.5», для іншого – «небо 6.3». Крім цього при спостереженні туманностей потрібно оцінювати видимість і зірок, і незіркових об’єктів. Навіть невелика засвітка погіршує видимість дифузних об’єктів (комет, туманностей і галактик) набагато сильніше, ніж зірок.

Щоб допомогти астрономам любителям повніше оцінювати місця спостереження, я створив дев’ятибальну шкалу. Вона заснована на майже 50-літньому наглядовій досвіді і, сподіваюся, виявиться корисною, хоча і може здатися деяким несподіваною. Якщо шкала отримає широке розповсюдження, то стане гарним стандартом для порівняння різнорідних спостережень. Спостерігачі зможуть реально оцінити правдоподібність незвичайного або «прикордонного» спостереження. Загалом, вона буде корисна всім, хто регулярно оглядає небо.

Оцініть своє небо

КЛАС 1: Чудово-темне небо.

9

Зодіакальне світло, противосияние, зодіакальний пояс видно цілком. Зодіакальне світло дуже яскравий, зодіакальний пояс проглядається через усе небо.
Навіть прямим зором галактика М33 легко видно неозброєним оком.
Хмари Чумацького Шляху в Скорпіоні і Стрільці відкидають тіні на землю.
Гранична зоряна величина для неозброєного ока – від 7.6 до 8 (з зусиллям); присутність на небі Венери або Юпітера погіршує темновую адаптацію очей.
Легко розрізняється природне світіння нічного неба (дуже слабке, краще всього видиме на висоті до 15о над горизонтом). З 32-см телескопі можна з деякими труднощами побачити зірки 17.5, тоді як 50-см інструмент з помірним збільшенням покаже зірки 19 величини.
Якщо ваша спостережна майданчик закрита деревами, то телескоп, ваші товариші і машина практично не видимі. Це – наглядова Нірвана!

КЛАС 2: Типове істинно-темне небо.

8

Світіння неба слабо проглядається вздовж горизонту.
М33 видно прямим зором.
Неозброєне око легко бачить дуже складні структури в літньому Чумацькому Шляху. Його яскраві ділянки нагадують мармур з прожилками, якщо дивитися в невеликій бінокль.
Зодіакальне світло ще досить яскравий, щоб відкидати слабкі тіні під час сутінків, виразно видно його жовтуватий відтінок, якщо порівняти його з блакитно-білим кольором Чумацького Шляху.
Будь-які хмари в небі видно лише темні плями, або дірки в зоряному тлі.
Телескоп і навколишні предмети розрізняються лише смутно, за винятком випадків, коли вони видні на фоні неба.
Неозброєне око бачить зірки 7.1 – 7.5. 30-см телескоп – 16-17.

КЛАС 3: Сільське небо.

7

Слабкі ознаки засвічення проявляються лише вздовж горизонту.
Хмари можуть бути слабо висвітлені біля горизонту – там, де небо яскравіше, – але над головою вони темні.
Чумацький шлях ще виглядає складним; кульові зоряні скупчення, наприклад, М4, М5, М15, М22, добре видні неозброєним оком.
М33 видно боковим зором.
Зодіакальне світло видно навесні і восени (коли його довжина сягає 60 від горизонту), колір його різниться з працею.
Ваш телескоп смутно розрізняється на відстані 7-10 метрів.
Граничне проницание для ока становить 6.6-7, а для 32-см рефлектора – 16.

КЛАС 4: Сільське-приміське небо.

6

Конуси засвічення чітко видно над населеними пунктами в декількох напрямках.
Зодіакальне світло видно досить добре, але не простягається навіть до половини небосхилу на початку ранкових і в кінці вечірніх сутінків.
Чумацький Шлях високо над горизонтом виглядає вражаюче, але в ньому мало що розрізняється за винятком самих помітних структур.
М33 ледь видно боковим зором і виявляється тільки при висоті більше 50.
Хмари над джерелом засвічення освітлені, але над головою все ще темні.
Телескоп непогано видно на великій відстані.
Межа для ока – 6.1-6.5. 32-см рефлектор із помірним збільшенням показує 15.5.

КЛАС 5: Приміське небо.

5

Навіть у найкращі весняні та осінні ночі видно тільки натяк на зодіакальне світло.
Чумацький Шлях дуже слабкий, невидимий поблизу горизонту і з працею розрізняється над головою.
Джерела світла видно майже у всіх напрямках.
На більшій частині або навіть на всьому небі хмари помітно яскравіше фону.
Граничне проницание для неозброєного ока – близько 5.5-6.0, для 32-см рефлектора – 14.5 – 15.5.

КЛАС 6: Яскраве приміське небо.

4

Навіть у кращі ночі не видно ніяких ознак зодіакального світла.
Чумацький Шлях проглядається лише в зеніті.
Небо до висоти в 35 про над горизонтом белесоватое. Хмари по всьому небу досить яскраві.
На столику для аксесуарів без проблем видно окуляри і приналежності до телескопа.
М33 неможливо знайти без бінокля, М31 насилу видно неозброєним оком.
Межею для неозброєного ока є 5.5, 32-см рефлектор навіть на середніх збільшеннях не дає більше 14.0 – 14.5.

КЛАС 7: Перехід від приміського до міського неба.

3

Фон неба має невизначений сірувато-білий відтінок.
Яскраві джерела світла видно у всіх напрямках, Чумацький Шлях практично не видно.
М44 і М31 ледь помітні неозброєним оком.
Хмари яскраво освітлені.
Навіть у середні телескопи об’єкти Мессьє – лише бліді привиди їх реального вигляду. Гранична величина для ока – 5; 32-см рефлектор ледь показує 14.

КЛАС 8: Міське небо.

2

Небо білясте чи рудувате, без труда читаються заголовки газет.
Навіть у хороші ночі досвідчений спостерігач ледь бачить М31 і М44.
З невеликими телескопами можна відшукати тільки найяскравіші об’єкти каталогу Мессьє.
Деякі зірки, які повинні утворювати знайомі контури сузір’їв, видно ледь-ледь або відсутні взагалі.
Неозброєне око в кращому випадку розрізняє зірки до 4.5, якщо відомо, де їх шукати. Проникна сила 32-см рефлектора не вище13.

КЛАС 9: Внутрішньоміське небо.

1510486_955523507873898_3293044448397195741_n

Все небо яскраво освітлене, навіть у зеніті.
Багато яких з зірок, що утворюють знайомі сузір’я, не видно, а сузір’я слабкі, такі як Рак і Риби, не видно зовсім.
Крім, можливо, Плеяд, ніякі об’єкти Мессьє оком не видно. Єдині небесні об’єкти, на які приємно дивитися в телескоп, – це Місяць, планети і кілька зоряних скупчень (якщо їх вдасться знайти).
Неозброєним оком видно зірки 4 які яскравіші від інших.

Переклад: Всеукраїнська Асоціація Темне небо (АТН).  2016 рiк.

Як правильно фотографувати зоряне небо

Як правильно фотографувати зоряне небо

12243502_927513227341593_4670305011410576391_n

            Чи доводилося вам бачити фотографії нічного неба, на яких зірки йдуть одні за другим по великій дузі? А може ви вдивлялися в нічне небо і ви змогли побачити, як воно крутиться?
             Такий феномен прийнято називати зоряною стежкою. На плівці камери або на датчику зафіксувалися смуги світла від зірок, за той час, що вона пройшла по небу перед відкритим затвором камери. Насправді це ілюзія. Фактично ми спостерігаємо стаціонарні зірки і обертання самої Землі. Таку ситуацію можна порівняти хіба з ситуацією, коли ви стоїте на грамплатівці, в той час коли вона грає.
             У подібних зображеннях існує певна таємниця, навіть можна сказати деяка магія. Дуже часто серед професійних фотографів можна чути, як вони говорять про так званий захват, про ідеальний стан моменту часу. Щоб захопити зоряну стежку, вам знадобиться, порядку одної або двох годин. Техніка, яка вам необхідна для створення таких знімків, досить проста.

           Зоряне небо. Що необхідно для цього? Перед тим як відправитися на свій об’єкт за нічними знімками складіть собі короткий список, щоб переконатися, є у вас все необхідне спорядження:
                – камера здатна записувати в «Bulb» режимі,
               – стійкий штатив,
               – тросик,
               – кілька ліхтариків з запасними елементами живлення,
       – теплий одяг, парасолька і ще ряд таких речей, які зможуть знадобитися вам при зміні погодних умов.
         Яке вибрати місце? У першу чергу слід шукати такі місця, на яких є досить цікавий передній план. Це може бути якийсь великий комплекс будівель, міст, вежа радіостанції або покинута будівля. Також можна використовувати природні особливості ландшафту, це можуть бути великі дерева або скельні утворення.
     Ви повинні самі вирішити, чи підсвітити предмети світлом ліхтарика або зберегти їх як таємничі силуети на тлі зоряного неба.
         Хоча зоряне небо можна сфотографувати в місті, але краще таку зйомку провести далеко від міських вогнів. Темні небеса дадуть вам можливість вичавити максимум вашого ISO і відкрити об’єктив камери на тривалий період часу і захопити велику кількість видимих зірок.
      У більшості випадків вогні міста, які не видно неозброєним оком на знімку будуть проявлятися на знімках через тривалу витримку. Так якщо ви, нарешті, знайшли якесь темне місце, то найкраще буде якщо воно буде знаходитися за межами міста.

Основи фотографування зірок.

     Щоб зробити зйомку зоряної стежки існує кілька способів. Розглянемо самі основи, які не зміняться при використанні аналога SRL або DSLR.
     Перед тим як зробити вибір установки настройок необхідно встановити камеру на штатив. Зорієнтуватися на місцевості, прикинути розташування об’єктів на знімку і встановіть фокус.
        Фокусування. Встановити фокус в темряві зовсім не просто. Адже системі автофокусування часом нема за що зачепитися. Але є кілька способів вирішення цього питання.
    Якщо вибудете використовувати на своєму знімку об’єкти переднього плану, то необхідно переконатися, що вони знаходяться в фокусі. Якщо ви при зйомці використовуєте ширококутний об’єктив то об’єкти зйомки і зірки, швидше за все, будуть у фокусі, навіть на дуже широкій апертурі. Також можна встановити фокус на нескінченність, якщо це ширококутний об’єктив.
         При дуже малому освітленні деякі об’єктиви не можуть сфокусуватися в авторежимі. У такій ситуації ви можете злегка підсвітити об’єкти переднього плану ліхтариком, а після установки фокусу приберіть його. Як тільки ви досягли на камері стану «у фокусі», то не забудьте встановити його в режим MF або з самого початку використовуйте ручне фокусування перед початком роботи. Якщо цього не зробити, то ваша камера почне пошук знову, коли ви будете починати зйомку і ви обов’язково втратите налаштований фокус.
     Після того як ви встановили камеру і налаштували ручний фокус (MF), то можна братися за роботу. Коли будете створювати свій кадр, постарайтеся щоб у кадр не потрапляли будь-які прямі джерела світла, наприклад вуличні ліхтарі.
            Обов’язково зробіть пробний знімок, який в кінцевому підсумку допоможе вам у складанні композиції вашого знімка. Такий знімок ви можете зробити, встановивши 2-3 хвилини витримки при дуже високих ISO і максимальної апертурі. Цього має вистачити, щоб побачити в якому напрямку рухаються зірки, і ви зможете уявити собі, як буде виглядати наступний кадр.
            Баланс білого. Баланс білого можна сміливо вважати окремою темою, якій сміливо можна присвятити окремий підручник. Якщо ви хочете знати більше про баланс білого, то бажано пошукати інші статті, які присвячені цій темі.
      Так баланс білого буде різним для холодного або теплого світла. З холодною температурою кольору білий об’єкт буде виглядати злегка синім, а з теплою температурою кольору він буде мати злегка помаранчеве забарвлення. При зйомці нічного неба дуже хороші кадри виходять при установці балансу білого на «tungsten-вольфрам» (2850 Кельвін), при якій виходить хороший синій знімок. Також можна використовувати протилежність 10 000 Кельвін, при якій вийде глибокий оранжевий колір. Автоматичний баланс білого в більшості випадків буде створювати коричневий колір неба. І якщо ви не знаєте, як треба змінювати такі параметри, то зверніться до інструкції камери.
     Параметри балансу білого впливають на все зображення, і якщо ви зібралися включити деякі об’єкти на передній план, то треба розглянути, як ви будете використовувати падаюче на них світло. Досвідчені фотографи для цих цілей використовують різні підсвічування за допомогою ліхтариків, а настройки балансу білого допомагають, які конкретно з них використовувати.
           У ситуації, коли загальне світло дуже синє, а ви знімаєте зі свого балансу білого при значенні «вольфрам», то освітлені об’єкти можуть вийти неприродно синього кольору. Щоб уникнути такої картини можна використовувати ліхтарик з ксеноновою лампочкою або ліхтарик з лампою розжарювання, які мають набагато вищу температуру кольору і дають можливість нейтралізувати синій ефект.
     Щоб змінити відтінок світла можна використовувати помаранчеві фільтр, але їх вживання призведе до зниження якості знімків.
          Якщо проводити зйомку з балансом білого зі значенням 10 000К, то можна використовувати світлодіод, так як його блакитний відтінок дає можливість нейтралізувати високу температуру кольору в 10 000К.
  Тому, для холодного білого балансу намагайтеся використовувати тепле світло, а для теплого балансу білого використовуйте холодне світло при висвітленні переднього плану. А також виконуйте знімки в RAW форматі.
     Взагалі нічні зйомки досить тонкий процес і справжній успіх до вас зможе прийти тільки після багатьох і напружених годин роботи. Вибирайте час для зйомки і працюйте.