Архів категорії: організовані заходи

АСТРОФЕСТ 2017

30 вересня 2017, на Дніпропетровщині, з метою популяризації темного неба та шкоди світлового забруднення під патронатом голови Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова, відбудеться Всеукраїнський науковий екологічно-етнографічний, астрономічний наметовий фестиваль Тёмного неба.

Місце проведення: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Сотницьке.
Організатори: “Всеукраїнська Асоціація Темне небо”, Дніпропетровська обласна рада,
Kомунальне підприємство «Дніпропетровський планетарій», Петриківська селищна рада, Дніпропетровський астроклуб «АСТРО-ДНІПРО”.

Інформаційна підтримка: Міжнародний науково-популярний журнал з астрономії та космонавтики «Всесвіт», «Вісті Придніпров’я», ІА “МОСТ-Днепр”, газета ” ЗОРЯ область”.

На нічному незасвіченому небі Дніпропетровщини можливо буде спостерігати:  планети Юпітер та супутники, Сатурн, подвійні зорі, зоряні сукупчення,  провести спостереження за повним Місяцем. На денному небі – Сонце.

Аудиторія: астроклуби, астрономи, екологи, вчені, школярі та студенти, гості, прихильники астрономії, космонавтики, темного неба.

Будуть представлені сучасні телескопи, мобільний планетарій, проведені пізнавальні астрономічні лекції,  денні екскурсії до виставкової зали петриківського розпису, Петриківського кінного заводу.

Мета астрофесту: популяризація астрономії, астрономічного туризму, міжнародного руху Темного неба та шкоди світлового забруднення.
Формат: науковий, етнографічний наметовий фестиваль під відкритим небом.

Проблема світлового забруднення входить до списку екологічних проблем, які виникли перед людством.

Світлове забруднення змінює біоритми живих істот, у тому числі людини, негативно впливаючи на їх існування. Через нераціональне штучне освітлення – підвищуються викиди вуглекислих газів.  Проведення астрофестів, створення парків Темного неба – це спосіб привернути увагу до екологичних проблем світлового забруднення,  у світі створенням парків та заповідників Темного неба займаються вже більше 10 років.

Місце проведення астрофесту: село Сотницьке Петриківської селищної ради невипадкове –
влада Дніпропетровщини перша в Україні звернула увагу на проблематику світлового забруднення.  Саме у Петриківці Дніпропетровської області у 2016 році було встановлено перше в Україні зовнішнє екологічне освітлення стандарту Темного неба.

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ

І день: Збір та реєстрація учасників 18:00 -19:00
Підготовка телескопів (для учасників), 19:00-20:00
популярні лекції з астрономії (для відвідувачів) 19:00-22:00
Спостереження за планетами та сузір’ями  21:00-2:00
ІІ день:  Парад телескопів 10:00-12:00
Спостереження Сонця, 10:00 13:00
Майстер-клас «Сонячний годинник» 11:00-13:00
Вручення дипломів фестивалю 12:00-13:00
Етно-екскурсії (за записом) 12:00-15:00
ТРАНСФЕР: з (до) Петриківського автовокзалу
І день: з 18:00 до 20:00
ІІ день: з 13:00 до 14:00
від Дніпропетровського планетарію о 16:00 (за попереднім записом,);
організовані групи школярів: самостійно за реєстрацією.
Програма доповнюється та змінюється.
Телефони оргкомітету:
Асоціація Темне небо: 095 347-98-98
Дніпропетровський планетарій : 056 377-18-05; 096-634-71-71;
050-021-77-71
Участь БЕЗКОШТОВНО.
При собі необхідно мати теплий одяг, особисті намети або спальники. Також  будуть встановлені польові військові намети, польова кухня (платно), паркінг для авто.
Запрошуємо фахівців, гостей, колективи за попередньою реєстрацією.
Гарної погоди під нічним темним небом та яскравих зірок !

Зоряні рани України

Пізнавальні екскурсії вихідного дня для школярів та студентів в метеорітні кратери України від Всеукраїнської Асоціації Темне небо.

В рамках розвитку астрономічного туризму в Україні, та власної навчально-пізнавальної програми «Небо над школою» Всеукраїнська Асоціація Темне небо (АТН) проводить  пізнавальні експедиції у місця метеоритних кратерів України. Найбільші кратери  мають назву «астроблеми», що перекладається з грецької як «зоряна рана». Астроблема – це великий ударний метеоритний кратер, більше 2 км  у діаметрі.
Українські астроблеми віком від 65 до 400 млн. років, дуже цікаві та туристично привабливі: одні – це діючі кар’єри, інші — водойми, а деякі – лани. Але багатотонні метеорити залишили унікальні відбитки в ландшафті Землі та змінили не тільки місцевість, а і надра.
Наприклад: у Болтишській астроблемі, що на Кіровоградщині, у метеоритній породі знаходять алмази,  а деякі кратери в Україні і сьогодні засекречені, а інші – взагалі невивчені та чекають майбутніх науковців…
Всеукраїнська Асоціація Темне небо
Всеукраїнська Асоціація Темне небо
Так, дуже цікаво побувати на дні Тернівського кратеру на Дніпропетровщині, де сьогодні діючий кар’єр та шахта і куди дістатись не так просто. Його вік понад 280 млн. років. Тут не тільки унікальний ландшафт та краєвиди, а  й, можливо, знайдений шматочок метеориту зроблять експедицію неперевершеною та цікавою.
Взагалі у фахівців вважається, що знайти частинку метеорита — на удачу…
Найбільший метеоритний кратер в Україні та Європі – Іллінецький діаметром — 7 км. А сам метеорит, що впав на Землю 400 млн. років тому, масою 40 млн. тон з діаметром 250-300 м. та температурою 5 тис. градусів, спалив все в зоні падіння та залишив нам «зювіти» — породу схожу на ракушняк, із якої частково складається і Києво-Печерська Лавра…
Найбільший у світі – кратер Вредефорт з діаметром 300 км знаходиться у південній Африці, а найбільший кратер у сонячній системі – на Марсі, він займає понад 40% площі планети, а діаметр метеориту складав 2700 км.
Взагалі, на Землю щоденно падають сотні метеоритів загальною добовою вагою до 6 тонн. Такі метеорити тільки залишають на темному небі вогняний слід, згораючи в атмосфері. Але деякі, як Челябінський метеорит 2014 року, долітають до Землі. Приблизно раз у 4 роки на Землю падають метеорити діаметром до 10 м, а раз на тисячоліття – до 100 м.
Всеукраїнська Асоціація Темне небо (АТН) запрошує школярів в одноденні учбово-пізнавальні тури на дно метеоритних кратерів, кожний член експедиції отримає посвідчення учасника експедиції.
Всеукраїнська Асоціація Темне небо- єдина в Україні, яка бореться за збереження темного нічного неба та запобігає світловому забрудненню.
Розвиток астрономічного туризму в Україні – важливий напрямок в популяризації Темного неба та екологічних наслідків світлового забруднення.
www.darksky.com.ua

НЕБО НАД ШКОЛОЮ

Всеукраїнська Асоціація Темне небо за власною програмою «Небо над школою» організовує факультативні заняття з астрономії для учнів шкіл сільської місцевості.

Діти дуже вподобали цікаву науку, яка сьогодні не представлена освітньою програмою.

14632887_1170154949744085_2617496712481916703_n14485077_1170154996410747_9049980599407299469_n

На фото: астрономічні лекції у Червонопартизанській неповній середній загальноосвітній школі на Дніпропетровщині. Попереду для школярів практичні астрономічні дослідження неба та астрономічний туризм.
На території Дніпропетровської області спеціалізоване обладнання та лектори-астрономи надані КП «Дніпропетровський планетарій».
Факультативи проводяться щотижня та розраховані на весь навчальний рік.
Астрономія безумовно розширить світогляд підростаючого покоління, та можливо вплине на вибір професії майбутніх екологів, астрономів, науковців, або навіть і космонавтів.

Асоціація Темне небо запрошує шкільні заклади України для організації безкоштовних факультативних занять в ваших школах для популяризації темного неба та астрономії!

14516341_1170154903077423_1733041386939735298_n (1)

ІЗ ЧОГО РОЗПОЧАТИ АСТРОНОМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ? ПЕРШІ КРОКИ.

newton-1

ІЗ ЧОГО РОЗПОЧАТИ АСТРОНОМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ? ПЕРШІ КРОКИ.

Природа нагородила нас очима – цими дивовижними органами сприйняття світу. Проміння світла, заломлюючись у кристалику (природній двовипуклій лінзі) створює на сітківці зображення предметів. У нормальному, здоровому оці вони завжди чіткі – адже кристалик здатний для акомодації, тобто до зміни своєї кривизни так, щоб зображення на сітківці розміщувались “у фокусі”. Око людини – надзвичайно чутливий приймач випромінювання. Неозброєне око бачить на небі близько 6000 зір, причому найслабкіші з них належать до зір 6 зоряної величини. Але в окремих випадках, наприклад в горах, де небо безхмарне, люди з дуже гострим зором розрізняють зорі до 8,5 зоряної величини. Таких зір на всьому небі уже десятки тисяч!

Зоряне небо завжди привертало до себе увагу людей, недаремно АСТРОНОМІЯ – одна із найстародавніших наук.

 На даний час розвиток професійної астрономії досяг неочікуваних висот – ми досліджуємо космос не лише із Землі, але і запускаємо різноманітні апарати, які відкривають нам все нові та нові таємниці Всесвіту. Подібні дослідження вимагають величезних коштів, напруженої роботи і високої кваліфікації вчених. Однак, зоряне небо вабить до себе не лише вчених, озброєних сучасною технікою, але й пересічного спостерігача, який може долучитися до вивчення багатьох чудес зоряного неба, маючи лише небагато бажання і зовсім трохи терпіння. Неозброєним оком. Здається, що ясної ночі на небі ми бачимо безмежну кількість зір. Насправді, як було зазначено вище, неозброєним оком людина може побачити всього лише кілька тисяч зір. Саме спостереження за зоряним небом є цікавим і захоплюючим, однак, деяка деталізація подібних спостережень зробить цей процес набагато цікавішим.

 По-перше, можна спостерігати різноманітні сузір’я, тобто умовно прийняті групи зір, яким дається певне визначення, яке досить часто навіть не співпадає з нашим уявленням про предмет. Наприклад, сузір’я Кассіопеї, яке нагадує букву W, отримало свою назву на честь міфологічної цариці, яку можна представити у вигляді W лише при наявності хорошої фантазії. Однак, так чи інакше, процес упізнавання на небі сузір’їв, які до цього часу ототожнювалися із зображеннями на зоряних картах цілком прийнятний. Літніми ночами можна побачити наступні сузір’я: Лебідь, Кассіопея, Волопас, Орел, Дракон, Велика Ведмедиця та ін.

По-друге, неозброєним оком у яскраву безмісячну ніч можна побачити такий об’єкт, як Молочний Шлях. Це наша з вами галактика, в якій окрім Сонця є ще 200 мільярдів зір. При спостереженнях неозброєним оком вона виглядає як туманна смужка, що проходить через усе небо.

По-третє, деякі планети Сонячної системи видно без приладів навіть краще, ніж зорі. Наприклад, ввечері на заході можна побачити так звану “Вечірню Зорю” – Венеру. Насамкінець, зору спостерігача доступні місячні та сонячні затемнення, які хоч і відбуваються нечасто, але є надзвичайно захоплюючі для спостереження події.

ОЗБРОЇВШИСЬ БІНОКЛЕМ. Варто зауважити, що використання простого бінокля, із збільшенням у вісім разів призводить до значного розширення діапазону астрономічних об’єктів для спостереження. Прості зорі видно значно яскравішими, з’являються зорі, які до цього часу були невидимі. Знайомий нам Молочний шлях із туманної смужки перетворюється у розсип зір у полі зору бінокля. Але особливий інтерес при спостереженнях у бінокль становить Місяць. Навіть у відносно слабкий прилад розрізняються Місячні моря, які мають досить незвичні назви: Море Криз, Море Достатку, Море Нектару та ін. У бінокль вони помітні як темні плями. Зараз ми розуміємо, що так виглядає поверхня Місяця, на якій давним давно протікали активні геологічні процеси, текла і охолоджувалась лава. Однак, тривалий час деякі астрономи вважали, що ці моря заповнені водою – звідси і походять їх назви. В якісний бінокль можна побачити і деякі Місячні кратери, наприклад Тіхо, Кеплер та ін. Можна розгледіти супутники Юпітера. Для цього потрібно знайти на небі дану планету яка добре помітна і неозброєним оком. Навівши на неї прилад, ми помітимо крихітний диск, по краях якого знаходяться маленькі “зірочки”. Максимально можна розгледіти чотири – це так звані “Галілеєві” супутники, які вчений відкрив у 1610 році. В жодному випадку не слід дивитись у бінокль та інші прилади на Сонце – можна осліпнути (промінь Сонця при такому збільшенні пропалює папір і тим більше може пропалити сітківку ока). Для спостереження за Сонцем використовують світлофільтри та інші спеціальні методи, які потребують окремого огляду.

ТЕЛЕСКОПІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. В невеликий і недорогий любительський телескоп можна побачити безліч цікавого і навіть здійснити відкриття наукового масштабу. Багато комет були відкриті любителями, а декому вдалося зробити це кілька разів. Річ у тому, що професійним астрономам немає часу “прочісувати” у пошуках подібних об’єктів все небо і саме тут на допомогу приходять ентузіасти з менш потужними телескопами, але з великим бажанням щось побачити. Звісно, відкрити комету пощастить одиницям, але залучитися до даного процесу може кожний. Перший об’єкт на який зазвичай наводять телескоп – це Місяць. У даному випадку помітні не лише плями морів. Зору спостерігача стає доступна детальна “картина” з великою кількістю кратерів, щілин, морів та інших деталей рельєфу. Причому всі ці об’єкти видно так об’ємно, що будьякі порівняння з фотографією значно програють. Після дослідження Місяця, слід звернути увагу на планети. Венера в телескоп помітна як яскравий блакитний півмісяць. Юпітер видно зі смужками і супутниками, Сатурн – з кільцями, Марс – з полярною шапкою. Вся ця велич доступна уже із збільшенням у сто разів. Після планет можна спробувати провести спостереження за туманностями, галактиками, зоряними скупченнями, змінними зорями, подвійними зорями тощо. Однак, дані спостереження потребують наявності певних навичок (хоча галактика М31 – Туманність Андромеди – доступна для споглядання кожному), для цього лише ясної літньої ночі слід навести телескоп у потрібне місце (його легко знайти на будь якій карті зоряного неба), і перед вашим зором відкриється туманний диск, який насправді більший за Молочний Шлях практично у два рази. За деякими розрахунками він зіткнеться з нашою галактикою через 5 млрд. років. Отже, якщо Місяць можна знайти на небі не прикладаючи зусиль, то з іншими об’єктами дещо складніше.

Для орієнтування зоряним небом бажано ознайомитися з його картами – друкованими або електронними. Серед друкованих видань початківці можуть скористуватись “Шкільним астрономічним календарем”, а серед електронних – інтерактивними картами на сайті “Астронет” тощо. Особливе місце серед подібних джерел інформації займають так звані “віртуальні планетарії”. Це програми, які дозволяють отримувати зображення зоряного неба у потрібний час із потрібного місця. Серед таких програм можна відмітити Red Shift, Celestia, Starry, Night та ін. Наприклад, Red Shift дозволяє моделювати зоряне небо на кілька тисячоліть як вперед, так і назад, при цьому з величезною точністю створювати живописне зображення, видавати інформацію про будь-який об’єкт.

 Таким чином, спостереження зоряного неба – не така вже й складна справа. Звичайно, виникає ряд труднощів, які в кінцевому результаті можна перебороти, якщо до даного процесу підійти творчо.